Шкільний літопис - Меотида


З приходом у 1978 році до школи нового вчителя історії Огієнка Миколи Єрофійовича, відомого в місті пошуковця, який до цього працював у СШ № 5 і здійснив чимало екскурсій (піших і поїздом) по історичних та пам’ятних місцях, пошукова робота набула нового звучання. Багато років у школі працював клуб юних краєзнавців « Пошук». У жовтні 1977 року під час комсомольських зборів Тетяна Пасічна, член комітету комсомолу СШ №16, запропонувала перетворити експедиційний загін клубу «Пошук» у трудовий загін старшокласників «Меотида-78», під час літніх канікул узяти участь у Всесоюзній туристській експедиції «Моя Батьківщина – СРСР», помандрувати ленінськими місцями й новобудовами Сибіру, два тижні відпрацювати на спорудженні Саяно-Шушенської ГЕС і тиждень – на БАМі. Пропозицію прийняли одностайно.

Шкільний літопис

Меотида – крок до змужніння
Меотида – крок до змужніння
Експедиційний загін клубу юних краєзнавців “Пошук”

Із телеграми з Сибіру:
«Саяны благодарны тем, кто отдаёт им тепло своих сердец. Саяно-Шушенская ГЭС с большой радостью встретит добровольцев Бердянской «Меотиды» на берегах Енисея».

У школі розгорнулося змагання за право стати членом загону «Меотида». Кількість учасників обмежувалася тридцятьма учнями (за кількістю місць в автобусі), тому заяви бажаючих розглядалися ретельно й навіть прискіпливо.

Із заяви Андрія Шувалова:
«Хочу окунуться в мир труда, познакомиться с разными профессиями, узнать цену хлеба, заработанного своими руками».

Меотида – крок до змужніння
Меотида – крок до змужніння
Меотида – крок до змужніння

Подорожі до Сибіру передувала велика підготовча робота: складався й уточнювався маршрут, велося листування з міськкомами й обкомами комсомолу, відділами освіти, туристськими станціями, музеями, дирекціями великих будівництв, знатними людьми, готувалась культурна програма. Кошти на поїздку діти збирали самотужки, працюючи у вихідні разом із батьками на підприємствах міста та в радгоспі «Жовтнева хвиля». «Меотиду – 78» очолили: командир загону – Огієнко М.Є., заступник командира – Матвієнко О.М., керівник походу по БАМу – Аравський Л.М., комісар – Вапірова Катерина, художник – Жуков В.К. Загін проводжали з Приморської площі під звуки маршу «Прощання слов’янки». Працювали на Карловому створі на ВРП – 500, де в майбутньому мали бути встановлені запорізькі трансформатори, які в грудні вже повинні були прийняти струм від першого трансформатора. Серед перших меотидівців найкращими були Юлія Гомон, Ігор Заярін, Валерія Король, Катерина Вапірова, Євгенія Бойко, Андрій Рубцов, Андрій Єсін, Олег Михалевич, Наталя Ленковська, Андрій Шувалов. По закінченні «Меотиди – 78» на комсомольських зборах будівельників і меотидівців загону вручили Червоний прапор будови й Почесну грамоту, а кожному члену окремо – грамоти, пам’ятні медалі. Традиція проводити п’яту трудову чверть на будівництві БАМу тривала протягом 1978-1986 років. Микола Єрофійович очолював загін «Меотида» впродовж п’яти років, а потім, після виходу на пенсію, передав свою справу колишній учениці – Наталі Солонській, яка по закінченні історичного факультету Донецького університету повернулася в рідне місто, прийшла працювати в СШ № 16.

Меотида – крок до змужніння
Меотида – крок до змужніння
Вручення Червоного прапора будови й Почесної грамоти

Із книги М. Огієнка « С чего начинается Родина»:
«Отряд со своим знаменем прошёл по всей Сибири до Дальнего Востока, оставив по себе след и добрую память на крупнейших стройках века – Саяно – Шушенской ГЭС и БАМе. Меотида кометой ворвалась в жизнь школы, ярко озарив юность старшеклассников, которым посчастливилось участвовать в строительстве уникальных объектов, о которых знала вся страна, которые служат людям поныне и ещё будут служить тысячелетиями».

Робота меотидівців не залишилася непоміченою: телеграмою із Саяногорська загін «Меотида» був запрошений на святкування з нагоди введення в експлуатацію останніх агрегатів Саяно – Шушенської ГЕС.

Комсомольська путівка
Комсомольська путівка
Комсомольська путівка

Із книги М. Огієнка « С чего начинается Родина»:
«…кто мы – песчинка в енисейском море. А они не забыли пригласить нас на торжество за 10 тысяч километров. А почему не забыли? Вероятно, ребята заслужили – 240 старшеклассников и 10 учителей оказывали посильную помощь в строительстве крупнейшей ГЭС. Одновременно строили и себя. На главном здании ГЭС, у центрального входа - громадный стенд «Они строили Саяно – Шушенскую ГЭС». На мраморной доске в третьем ряду посредине читаем: «Трудовой отряд старшеклассников «Меотида» СШ № 16 город Бердянск Запорожской области».

Багато газет і журналів висвітлювали роботу загону «Меотида»: «Комсомольская правда», «Известия», «Рабочая газета», «Вечерний Ленинград», «Турист», «Комсомольская жизнь», «Радянська школа». Один з керівників будівництва, журналіст О.Грек, видав книгу з історії ГЕС «Прометеєва висота», включивши до неї весь щоденник робіт «Меотиди – 78».

Меотидівці пронесли крізь усе життя пам'ять про юність, дружбу, благодійну працю, сибірську гостинність. Серед учасників експедиції професор, чотири кандидати наук, народна артистка, два заслужені артисти, два редактори газет, голова міськради, військові, директори підприємств, начальник порту, інженери, учителі, лікарі, бізнесмени... А один із них, Володимир Кальцев, став не лише успішним бізнесменом, політиком (нині він працює в Запорізькій облдержадміністрації), ученим, а й меценатом. Власним коштом він фінансує будівництво храмів, наукові проекти, численні благодійні акції. Завдяки його спонсорській участі у 2006 році побачила світ і книга М.Огієнка «С чего начинается Родина?».
У 1979 році до Дня честі школи на педагогічній раді було прийнято рішення про створення «Книги пошани».

КІД Глобус
Драматичний колектив
Сторінками “Книги пошани”: КІД “Глобус” та Драматичний колектив

Із « Книги пошани»:
«В Книгу Почёта СШ № 16 заносятся:
1.Лучшие ученики 8-10 классов школы, отличившиеся в труде, спорте, общественной работе, художественной самодеятельности, с хорошей и отличной успеваемостью , примерным поведеним.
2. Выпускники школы, добившиеся высоких показателей в труде.
3.Отдельные коллективы (кружки, клубы, отряды, организации), отличившиеся в учебно-воспитательной работе.»

Клуб Сучасник
Трудовий загін старшокласників Меотида
Сторінками “Книги пошани”: Клуб “Сучасник” та Трудовий загін старшокласників “Меотида”

Першими до Книги Пошани були занесені драматичний колектив (керівник Камінська І.В.), КІД «Глобус»(президент Ковалевський Михайло), клуб «Сучасник»( керівник Матвієнко О.М.), піонерська дружина ім.Євгенії Руднєвої (старша піонервожата Луцька Галина), трудовий загін старшокласників «Меотида», табір праці та відпочинку «Десант 80». Випускники школи: Чайковська Валерія Вікторівна – випускниця 1965 року, актриса Київського театру юного глядача, Раков Сергій Анатолійович, випускник 1966 року, кандидат фізико-математичних наук, викладач БДПІ, Соловйов Валерій Олександрович – випускник 1957 року, бригадир електрозварювальників ОЗПТО, ударник дев’ятої п’ятирічки, нагороджений орденом Трудової слави третього ступеня, медаллю «За трудовое отличие», Анісенко Микола Дмитрович, випускник 1956 року, перший комсорг СШ № 16, провідний хірург-ендокринолог міської лікарні, Кальченко Валентин Миколайович – випускник 1958 року, комсорг школи, Генеральний директор Київського станкобудівного заводу, Чайковський Олександр Вікторович – випускник 1969 року, інженер Київського інституту кібернетики, Поленюк Анна Василівна – випускниця 1964 року, кандидат технічних наук, доцент Дніпропетровського інституту інженерів транспорту. Кращі випускники школи: Агібалова Олена, Гемма Юрій, Стражнік Ірина, Ленковська Наталя, Свириденко Тетяна, Купцова Римма, Гершиков Леонід, Вержиковська Марина, Михайленко Тетяна.

Табір праці Десант – 80
Правофлангова піонерська дружина
Сторінками “Книги пошани”: Табір праці “Десант – 80” та Правофлангова піонерська дружина